Недоліки дрона “Герань-4”: менша дальність польоту та складнощі виробництва сповільнюють реалізацію військових планів рф

Реактивний ударний безпілотник “Герань-4” відзначився рядом вагомих недоліків у порівнянні з традиційною моделлю “Шахед”, попри більшу швидкість польоту. Як підкреслюють аналітики, спочатку Росія намагалася створити реактивну версію, замінивши бензиновий двигун у “Герань-3” на реактивний. Такий підхід виявився непрактичним, оскільки стандартний корпус не витримував великих швидкостей та значних навантажень. Це змусило розробників створити новий планер з посиленою конструкцією.

Нова структура дозволила дрону розвивати швидкість до 500 км/год, проте виробництво стало складнішим. Посилений корпус і зменшення кількості технологічних люків ускладнили виготовлення, транспортування і підготовку до старту. Також нові умовності потребують більш дорогих компонентів, що підвищує вартість та технологічний цикл.

Головним недоліком “Герань-4” стала значно коротша дальність польоту. Вона обмежує можливість вражати цілі за межами Київської, Кіровоградської та Одеської областей без залучення складних маневрів. При цьому, на економічних швидкостях, дрон залишається вразливим для українських зенітних засобів. Зокрема, у конструкції використовуються китайські турбореактивні двигуни, що може свідчити про налагоджені поставки цих компонентів.